###Кубок УЄФА. "Спартак" - "Марсель" 2:0. Замерзлі "калюжі" не завадили французам ###
|
Перший матч - 0:3. "Марсель" виходить до 1/8 фіналу Кубку УЄФА.
Перший тайм виявив бажання гостей грітися при російських гостинних -5 природним для футболістів шляхом. Гарний темп, рухливість, технічність, бажання грати командно – все це знайшло своє місце у діях „Олімпіку” і тривало усю гру. Звичайно ж французи намагалися не витрачати зайвих сил і орієнтувалися на вже здобутий гандикап. Це не означало гру від захисту – навпаки, за перші півгодини (та й у подальшому протягом чималих відрізків часу) гри здалося, що це марсельці приїхали здобувати перемогу у режимі „кров-з-носа”. Тож, перші гості моменти гри виникли біля воріт Плетікоси.
Вже на 7-й хвилині після штрафного, який виконав Самір Насрі, м‘яч до сітки воріт ледь не переправив Матьє Вальбуена, але „червоно-білих” підстрахувала стійка воріт. Надалі гра тривала біля володінь Плетікоси, і лише на 25-й хвилині „Спартак” спромігся суттєво потурбувати спокій Стіва Манданда. Дотепний пас Моцарта – і Веллінтон вийшов на побачення із голкіпером, але форвард з невідомих причин замислився над глобальними проблемами людства і момент відверто проспав. Поки він вирішував, як, куди і з яким світоглядним контекстом йому нанести удар, встиг повернутися захист французів, голкіпер підготувався до удару і скоротив кут, а отже момент втратив гостроту і був нейтралізований. У наступному епізоді прийняв участь Павлєнко - той після навісу Веллітона на дальній стійці смачно приклався до м‘яча, але влучив у Павлюченко, від якого м‘яч спокійно стрибнув у руки голкіперові.
В подальшому спартаковці виявили активність у зовсім іншому аспекті гри – за сукупністю домагань до Вальбуена жовту картку отримав сумлінний Майдана, а з штрафного, що став наслідком епізоду, сам постраждалий ледь не відкрив рахунок у грі. Гравець „Марселя” першим виявився на підбиранні після виносу м‘ячу з карної зони, вдарив з дальньої відстані через скупчення футболістів, але Стіпе Плетікоса спромігся зупинити потужний удар під перекладиною власних воріт.
Але зрештою, десь на 30-х хвилинах „Спартак” оговтався і вирішив продемонструвати, хто хазяїн у засніжених та замерзлих „Лужніках”. Моменти Павлюченка з паса Паршивлюка, Веллітона дозволили команді Чєрчєсова відчути слабкі риси у обороні гостей, і здалося, що москвичи зрештою змогли закріпитися на тій половині поля, де треба. Але раптом на контратаці, що виникла з помилки Тітова, Жибріль Сіссе потужним ударом підстрелив стійку воріт на протилежному краю поля. Залізна рама зойкнула на весь стадіон. Два каркаси за тайм – погодьтесь – це непрозорий натяк на можливі загрози з боку гостей.
Та за кілька хвилин до перерви рідні стіни, клімат та завзяття окремих виконавців московського клубу взяли своє. До атаки бровкою підключився рубака Майдана, навісив у карний майданчик, і поки французи чекали на визначення найбільш ймовірного вектору розвитку подій, м‘яч рикошетами потрапив до Павлєнка. Той вирішив віддати право на інтелектуальні роздуми у стилі Бодрійяра, Дерріда та маргінала-Фуко гостям, а сам просто і, головне, точно пробив по воротах гостей.
Отож, ще до перерви команда Чєрчєсова скоротила відставання від опонента до двох голів – тож завдання з виходу у наступний раунд змагань трошки полегшувалося і переходило с поверху наукової фантастики у відділ складних, але цілком ймовірних вчинків. Залишалося лишень цю складність подолати.
Друга половина зустрічі подарувала численним відвідувачам „Лужників” надію на порятунок. Її початок залишився за „Спартаком”, але, не дивлячись на загальну командну активність у перші хвилини, гол забити росіяни не змогли. А після 60-х хвилин і взагалі віддали важелі гри „Марселеві”, дозволяючи супротивнику спокійно відчувати себе у центрі поля, зрідка відволікаючись на стрімкі випади в бік воріт Плетікоси. Інколи гості дарували моменти команді Чєрчєсова самі, як, наприклад, у випадку із Мандандою, який спіймав м‘яч руками за межею карного майданчика. Удару з лінії завдавав Павлюченко, але потужний постріл вразив стінку, і потенційно небезпечний момент було вичерпано. „Марсель” відповів пострілом Боло Зендена, якому асистував рефері, але м‘яч пролетів поруч зі стійкою. Найгострішим моментом хазяїв у цей період став удар Моцарта низом з кутового, але голкіпер „Олімпіка" спромігся взяти намертво дальній м‘яч.
На 82-й хвилині Павлєнко знов відзначився голом після проникної передачі на лінію карного майданчика, але Алєксандр так зачекався м‘яча, що не помітив штучного положення поза грою, яке синхронно створили французи. Якби вінгер був хоч трошки уважнішим і прийняв пас на півтора кроки ближче до центру поля – був би привід для свята на трибунах. Адже ще за дві хвилини Павлюченко зміг забити другий м‘яч у ворота „Марселя”!
І знову не без допомоги Павлєнка! Саме його гострий пас с флангу призвів до взяття воріт. Удар Дзюби Манданда змін парирувати (точніше Дзюба пробив у голкіпера, що стояв за метр від нього), але Павлюченко виявився швидшим за інших на добиванні. Не зменшуючи значення гольового чуття Павлюченка, хотілося б відмітити вдалу гру протягом матчу "старого нового" гравця команди - Павлєнка, що повернувся з оренди через проблеми на ій позиції, і, зрештою, має всі шанси відсунути Калініченко від стартового складу команди Чєрчєсова ще далі.
Французи, які зрештою зрозуміли, що мають всі шанси залишитися у холодній, страшній та неприємній природі ще на півгодини, швидко відвели гру від своїх воріт, і останні хвилини провели у атаці, аби не сильно змерзнути. Сіссе і Зенден могли достроково вирішити долю матчу, але зрештою пробачили росіян і у цей раз. Тож доля марсельського „Олімпіка", що здавалася вирішеною ще у Франції, трошки повагалася, але в решті решт склалась на користь країни смачного вина, сиру і чарівних дівчат. Край водки (водка (тут) – продукт, що є місцевим аналогом горілки), солоних огірків і моцних жінок, що на скаку зупиняють коня, збирається із силами, що б у новому сезоні делегувати у Лігу Чемпіонів на один клуб більше.
Питання про спроможність росіян вдало підготуватися до євротурнірів підчас довгого міжсезоння, про можливість надали іноземним гостям більш-менш пристойне поле (яке, наприклад, підготував норвезький „Бранн”, і яке є недоступним не переобтяженим фінансами командам „Зєніт” та „Спартак”), про непідвладні проблеми з температурним режимом російської зими чи можливістю виходу до Європи команди з Владивостоку – всі залишаються відкритими.
